Швець Віктор Миколайович
(08.10.1955 – 18.02.2014)
 

Швець Віктор Миколайович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 890/2014 від 21.11.2014)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 8 жовтня 1955 року у Києві. У 1973 році закінчив київську середню школу № 98. У 14 років серйозно почав займатися академічним веслуванням. Строкову службу у лавах Збройних сил СРСР проходив протягом двох років у спортроті міста Києва. Потім тривалий час позастроково служив у спортроті, продовжуючи активне життя у спорті. Майстер спорту, семиразовий чемпіон збройних сил Радянського Союзу з академічного веслування, призер чемпіонатів СРСР, багаторазовий чемпіон та призер Чемпіонату УРСР, член олімпійської збірної 1980 року.
      Після завершення спортивної кар'єри служив в Київському вищому артилерійському училищі. У 1987-1991 роках був підводником, служив у Мурманську старшим мічманом на атомному підводному човні Північного флоту СРСР, де відповідав за обслуговування радіотехніки. У 1991 році перевівся у Київське вище військово-морське політичне училище, що знаходилося на Подолі у приміщенні нинішньої Києво-Могилянської академії. Це був період поетапної ліквідації училища, що змусило В.М. Швеця у 1992 році вийти на дострокову військову пенсію.
      Після виходу на пенсію мешкав у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області. Був доброю, чуйною людиною. Завжди бережливо ставився до рідної природи. Любив рибалити, збирати гриби, не відмовлявся й полювати з друзями в довколишніх лісах.
      Дуже любив Україну, її культуру та історію, був справжнім патріотом своєї Батьківщини, відчував біль своєї держави, вболівав за її долю, підтримував її в боротьбі за свободу, прагнув їй добра та кращого майбутнього, мав активну громадянську позицію, не міг миритися з безправ'ям та соціальною несправедливістю, був готовий віддати заради рідної землі найцінніше – своє життя.
      Взимку 2013-2014 років неодноразово приїздив на Майдан Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Возив теплі речі, шкарпетки для активістів Майдану. 18 лютого 2014 року близько 16:00 поїхав туди востаннє, близько 23:00 зателефонував дружині і повідомив, що з ним усе добре. Тієї ж ночі приблизно між 23:00 та 24:00 він загинув на вулиці Інститутській внаслідок двох вогнепальних поранень у груди та одного у шию, його з близької відстані розстріляли бійці "Беркуту" з помпової рушниці. 19 лютого 2014 року близько 1:00 його тіло привезли до моргу на вулиці Оранжерейній у Києві, де його смерть було зафіксовано офіційно. Похований у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Віктору Миколайовичу Швецю посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Ім'я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. 2 квітня 2014 року рішенням Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району вулицю, на якій жив Герой, перейменовано на вулицю Віктора Швеця. 27 березня 2015 року на фасаді будівлі Гатненської сільської ради (вулиця Київська № 138) йому було відкрито меморіальну дошку. 13 жовтня 2015 року у Києві на фасаді будівлі спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 98 (вулиця Івана Микитенко № 7), де навчався Герой, йому було відкрито ще одну меморіальну дошку.

Швець Віктор Миколайович. Кладовище у селі Гатне Києво-Святошинського району Київської області