Шалімов Олександр Олексійович
(20.01.1918 – 28.02.2006)
 

Шалімов Олександр Олексійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 974/2005 від 20.06.2005)
ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ
(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22.07.1982)

Пам'ятники
Марки та монети

орден Держава

медаль Серп і Молот

      Народився 20 січня 1918 року у селі Введенка Задонського району Ліпецької області (Росія) у селянській родині. У 1936-1941 роках навчався у Кубанському медичному інституті на лікувальному факультеті; докторська дисертація "Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова сосочка" (1958).
      З вересня 1944 року – головний лікар, завідуючий хірургічного відділення Нерчинської заводської районної лікарні Читинської області. З вересня 1944 року – головний лікар, завідуючий хірургічного відділення Забайкальської міської лікарні міста Петровськ-Забайкальськ Читинської області. З серпня 1946 року – завідуючий хірургічного відділення Брянської обласної лікарні. З грудня 1949 року – головний лікар Орловського обласного відділу охорони здоров'я. З вересня 1952 року – асистент катедри медичного інституту шпитальної клініки міста Курськ. З лютого 1953 року – головний хірург Брянського обласного відділу охорони здоров'я. З квітня 1957 року – доцент факультетської хірургічної клініки Харківського медичного інституту. З серпня 1959 року – завідуючий катедри грудної хірургії та анестезіології Українського інституту удосконалення лікарів міста Харків. З травня 1965 року – директор Харківського науково-дослідного інституту загальної та невідкладної хірургії. З травня 1970 року – завідуючий катедри хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. З травня 1971 року – директор науково-дослідного інституту гематології та переливання крові міста Київ. З липня 1972 року – директор, з квітня 1988 року – почесний директор науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України (за сумісництвом).
      Доктор медичних наук (1959), професор (1961), академік Національної академії наук України (НАНУ, Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, фізіологія та медицина, 03.1978) та Академії медичних наук України (АМНУ, хірургія, 03.1993); почесний директор Інституту хірургії та трансплантації АМНУ, завідуючий відділу хірургії печінки, жовчних протоків та підшлункової залози; головний хірург Міністерства охорони здоров'я України; головний редактор журналу "Клінічна хірургія" (з 05.1975); президент Асоціації хірургів України. Член Міжнародної спілки хірургів (1989), Міжнародної спілки гастроентерологів. Член Наукового товариства хірургів України, Асоціацій хірургів Німеччини, Австрії, Росії.
      Обирався депутатом Верховної Ради УРСР VІ скликання від Харківсько-Вузівського виборчого округу № 372 Харківської області (1963-1967); VІІ скликання від Вузівського виборчого округу № 373 Харківської області (1967-1971); VІІІ скликання від Ленінградського виборчого округу Києва (1971-1975); ІХ скликання від Корольовського виборчого округу № 10 Києва (1975-1980); Х скликання від Корольовського виборчого округу Києва (1980-1985). Голова постійної комісії з охорони здоров'я та соцзабеспечення Верховної Ради УРСР (1967-1985).
      У 2002 році балотувався до Верховної Ради України від блоку "Єдність" (№ 5 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 974/2005 від 20 червня 2005 року за визначні особисті заслуги перед Україною у розвитку охорони здоров’я та медичної науки, піднесення престижу вітчизняної хірургічної школи у світі, багаторічну подвижницьку лікарську діяльність почесному директору Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України, доктору медичних наук, академіку АМН України, академіку НАН України Олександру Олексійовичу Шалімову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      Помер 28 лютого 2006 року. Похований у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища (дільниця № 52а).
      Указом Президії Верховної Ради СРСР № 7572-X від 22 липня 1982 року за досягнення визначних успіхів, виявлену трудову доблесть у виконанні завдань першого року одинадцятої п'ятирічки і в зв'язку з 1500-річчям міста Києва директору Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії Олександру Олексійовичу Шалімову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі "Серп і Молот".
      Заслужений лікар РРФСР (1956), заслужений діяч наук УРСР (1967). Лауреат Державної премії УРСР (1977) та СРСР (1985). Нагороджений орденом "За заслуги" I (21.08.1999, за самовіддану працю, визначні особисті заслуги в державному будівництві, соціально-економічному, науково-технічному і культурному розвитку України та з нагоди 8-ї річниці незалежності України) та II (12.01.1998, за видатні особисті заслуги у розвитку медичної науки, розробку і впровадження в хірургічну практику нових ефективних методів діагностики та лікування) ступеня, Почесною відзнакою Президента України (орден "За заслуги" ІІІ ступеня, 1993). Почесний громадянин Києва (26.05.1998) та Харкова (2001, за досягнення в розвитку світової та вітчизняної медичної науки).
      Автор та співавтор понад 830 наукових праць, зокрема понад 30 монографій: "Атлас хирургических операций на органах брюшной полости" (1965, співавтор), "Болезни поджелудочной железы и их хирургическое лечение" (1970), "Хирургия желудка и двенадцатиперстной кишки" (1972, співавтор), "Хирургия пищевода" (1975, співавтор), "Атлас операций на органах пищеварения" (1975, співавтор), "Атлас операций на пищеводе, желудке и двенадцатиперстной кишке" (1975, співавтор), "Хирургия печени и желчных протоков" (1975, співавтор, редактор), "Современные методы ганглиоплегии в хирургии и анестезиологии" (1975, співавтор), "Ожоговый шок" (1976, співавтор), "Хирургия кишечника" (1977, співавтор), "Атлас операций на печени, желчных путях, поджелудочной железе и кишечнике" (1979, співавтор), "Хирургия аорты и магистальных артерий" (1979, співавтор), "Острый перитонит" (1981, співавтор, редактор), "Хирургия вен" (1984, співавтор), "Дивертикулы пищеварительного тракта" (1985, співавтор), "Хирургия пищеварительного тракта" (1987, співавтор), "Хирургическое лечение и профилактика осложнений цирроза печени" (1988, співавтор), "Медицинская техника в хирургии" (1991, співавтор), "Хирургия печени и желчевыводящих путей" (1993, співавтор), "Хирургия поджелудочной железы" (1997, співавтор) тощо; 104 винаходи, 4 патенти.
      Ім'я Олександра Шалімова присвоєно Національному інституту хірургії та трансплантології (Київ, вулиця Героїв Севастополя № 30); 14 лютого 2014 року на території інституту йому відкрито пам'ятник. 13 січня 2015 року у Харкові на фасаді будинку (вулиця Данилевського № 38), де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.
      23 сiчня 2018 року Національним банком України введено в обіг ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену О.О. Шалімову. 23 сiчня 2018 року Укрпоштою випущено поштову марку вартістю 5 гривень, присвячену О.О. Шалімову.

Шалімов Олександр Олексійович. Байкове кладовище. Дільниця № 52а