Матвієць Роман Михайлович
(13.06.1989 – 23.07.2016)
 

Матвієць Роман Михайлович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 885/2019 від 05.12.2019)

орден Золота Зірка

      Народився 13 червня 1989 року у селі Хорошів Білогірського району Хмельницької області. У 1995-2006 роках навчався у Хорошівській загальноосвітній школі, потім – у Хмельницькому національному університеті на спеціальності "Електротехніка". З 2008 року служив у лавах Збройних Сил України.
      З 2014 року заступник командира групи спеціального призначення 8-го окремого полку спеціального призначення оперативного командування "Північ" Сухопутних військ Збройних Сил України старший сержант Р.М. Матвієць (позивний "Матвій") приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Приймав участь в обороні Краматорського аеродрому, а також у боях за місто Дебальцеве Донецької області, під час яких був поранений.
      23 липня 2016 року близько 08:20 українські військові спостережного посту поблизу селища Новозванівка Попаснянського району Луганської області виявили просування диверсійно-розвідувальної групи російських бойовиків і відкрили по них вогонь зі стрілецької зброї, змусивши їх відступити на свої позиції. Після цього російські бойовики відкрили по спостережному посту вогонь з мінометів, а також задіяли зенітну установку, 122-мм самохідні установки, а пізніше й танк. Ворожі обстріли тривали з 8:40 до 13:50. Близько 14:10 до спостережного посту вийшла ще одна диверсійно-розвідувальна група противника, яка налічувала до 20 чоловік. Наблизившись на відстань до 50 метрів, ворожі диверсанти застосували стрілецьку зброю. Українські військові відкрили вогонь у відповідь, внаслідок чого російські диверсанти знову відійшли на свої позиції. Під загрозою нового артилерійського та мінометного вогню особовий склад спостережного посту відійшов на сусідній спостережний пост. Після припинення ворожого обстрілу близько 15:45 українські військовослужбовці повернулись на попередню позицію.
      Близько 16:15 група спеціального призначення, у складі якої був старшина Р.М. Матвієць, разом з розвідниками 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади з метою недопущення раптового нападу противника висунулась перевірити опорний пункт, з яким після ворожого обстрілу пропав зв'язок. Одночасно, під прикриттям вогню з кулемета, до цього опорного пункту наблизилася штурмова група російських бойовиків. Ворожий кулеметник розташувався настільки вдало, що нейтралізувати його ніяк не вдавалося. Українські бійці, троє з яких зазнали поранень, були змушені залягти під кулеметним вогнем. Старшина Р.М. Матвієць, який на той момент вже сам був поранений, спробував подавити кулеметника своїми силами. Спочатку він вів вогонь зі стрілецької зброї по лісосмузі, звідки лунав кулеметний вогонь, а потім, наблизившись до лісосмуги, кинувся на ворожого кулеметника врукопашну. Кулемет заклинило, що дало можливість пораненим відповзти до окопів. Своїм мужнім вчинком старшина Р.М. Матвієць зберіг життя складу свої групи, а також розвідникам 11-го батальйону, але сам від отриманих кульових поранень помер на місці. Похований у селі Хорошів Білогірського району Хмельницької області.

      Указом Президента України Володимира Зеленського № 885/2019 від 5 грудня 2019 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України старшині Роману Михайловичу Матвійцю посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Старшина.
      Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (06.04.2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, посмертно), медаллю "За військову службу Україні" (06.01.2016, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі).
      28 жовтня 2016 року у селі Хорошів Білогірського району на фасаді будівлі Хорошівської загальноосвітньої школи (вулиця Шкільна № 5), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.