Макаров Володимир Іванович
(14.04.1962)
 

Макаров Володимир Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 770/2008 від 27.08.2008)

орден Держава

      Народився 14 квітня 1962 року у місті Макіївка Донецької області. Трудову діяльність розпочав у 1979 році гірником поверхні, потім працював підземним гірником шахти імені Бажанова державного підприємства "Макіїввугілля". У 1980-1982 роках проходив службу у лавах Радянської Армії. У 1990 році закінчив Ворошиловградський промислово-економічний технікум за спеціальністю "Підземна розробка вугільних родовищ"; у 2007 році – Донбаський державний технічний університет.
      З 1983 року працював підземним гірником, гірником очисного забою, гірничим майстром, помічником начальника дільниці і начальником дільниці відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське" державного підприємства "Луганськвугілля", який розташований у селищі Ювілейне Луганської міськради Луганської області.
      Відокремлений підрозділ "Шахтоуправління "Луганське" складається з двох шахт – "Центральної" і "Мащинської", які поєднані гірничими роботами. Виробнича потужність на 2003 рік – 1200 тисяч тонн, фактична за 2003 рік – 1302 тисяч тонн. Фактичний добовий видобуток 3489 тонн. Максимальна глибина робіт 694 метри. Протяжність підземних виробок 107,9 кілометрів. Шахта надкатегорійна, небезпечна щодо вибухів вугільного пилу. Працюють 6 очисних та 11 підготовчих виробок. Очисні вибої оснащені механізованими комплексами. Кількість працюючих – близько 4500 чоловік, з них підземних близько 3500 чоловік.

      Указом Президента України Віктора Ющенко № 770/2008 від 27 серпня 2008 року за вагомий особистий внесок у зміцнення енергетичного потенціалу держави, багаторічну самовіддану шахтарську працю та з нагоди Дня шахтаря начальнику дільниці відокремленого підрозділу "Шахтоуправління "Луганське" державного підприємства "Луганськвугілля" Володимиру Івановичу Макарову присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

      З жовтня 2008 року працював директором шахти імені XIX з'їзду КПРС. З липня 2011 року – заступник генерального директора з перспективного розвитку, технічний директор; з грудня 2012 року – генеральний директор державного підприємства "Луганськвугілля".
      Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (27.08.2003, за високий професіоналізм, значний особистий внесок у формування та реалізацію пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у вугільній промисловості), Почесною Грамотою Верховної Ради України (16.10.2002, за високий професіоналізм та особливий внесок у розвиток і функціонування вугільної промисловості України), Почесним знаком "За розвиток регіону" Луганської обласної ради (2007), знаками "Шахтарська слава" I, II та III ступеня.