Лоскот Євген Олександрович
(22.06.1983 – 07.09.2014)
 

Лоскот Євген Олександрович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 235/2017 від 23.08.2017)

орден Золота Зірка

      Народився 22 червня 1983 року у місті Чернігів. Мешкав у селищі міського типу Десна Козелецького району Чернігівської області. У 2000 році закінчив середню загальноосвітню школу у селищі Десна. Після закінчення школи проходив строкову службу в 101-й бригаді охорони Генерального штабу Міністерства оборони України (військова частина А0139, місто Київ). У 2006 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ і розпочав військову службу на посаді командира взводу у 354-му навчальному механізованому полку 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1048, селище Десна). У 2011 році звільнився з лав Збройних Сил України в званні капітана.
      Брав активну участь у громадсько-політичному житті, з 2010 року був членом Козелецької районної організації всеукраїнського об'єднання "Свобода". Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Вступив до лав Автомайдану. 20 січня 2014 року отримав поранення в обличчя гумовою кулею під час сутички з бійцями "Беркуту" на вулиці Грушевського. Брав участь у захисті Майдану 18-20 лютого 2014 року.
      21 березня 2014 року добровольцем пішов до Козелецького районного військкомату, був мобілізований до лав Збройних Сил України та призначений на посаду заступника командира роти з озброєння розвідувальної роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади механізованих і танкових військ Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А1815, селище міського типу Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області).
      З квітня 2014 року капітан Є.О. Лоскот (позивні "Баха", "Локоть", "Дамба-22") приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Брав участь у боях з російськими бойовиками поблизу сіл Жовте, Раївка, Сабівка Слов'яносербського району Луганської області, міста Лутугине Луганської області, за стратегічні блокпости. 5 червня 2014 року разом з іншими військовиками був направлений для виконання бойових завдань з оборони Міжнародного аеропорту "Луганськ". 5 вересня 2014 року під час важких боїв залишився під Луганськом прикривати відхід основної тактичної групи.
      7 вересня 2014 року капітан Є.О. Лоскот разом з двома товаришами на покинутому кимось старенькому БМП вирушив на допомогу бійцям 22-го батальйону територіальної оборони "Харків", які залишилися без офіцерів. Капітан Є.О. Лоскот вирішив очолити обезголовлений підрозділ, про що доповів своєму командуванню. Зупинилися посеред соняшникового поля аби детальніше розвідати ситуацію. Метрів за двісті, на межі сільгоспугідь і найближчого терикону, екіпаж виявив з півдюжини одиниць ворожої військової техніки, танк, велике скупчення позашляховиків. Капітан Є.О. Лоскот вирішив атакувати польовий командний пункт противника, використавши ефект несподіванки. Хлопці використали кулемет і автомати, чавили й таранили позашляховики. Коли російські бойовики прийшли до тями, старенька БМП вже залишала розташування. Проте в останній момент машину підбив ворожий танк. Екіпаж розділився – один з воїнів зміг повернутися до своїх, другий потрапив у полон. Капітан Є.О. Лоскот встиг відійти з поля бою, зв'язатися з бійцями добровольчого батальйону "Айдар" і домовитися про допомогу у переправленні на другий берег річки Сіверський Донець. Добровольці попросили ще скоригувати артилерійський вогонь, на що офіцер погодився. Артилерія щільним вогнем накрила вороже угруповання.
      Проте дістатися до своїх капітану Є.О. Лоскоту не вдалося. Його видали місцеві мешканці. Поранений капітан потрапив в оточення та прийняв свій останній бій на закинутій фермі поблизу села Весела Гора Слов'яносербського району Луганської області. Коли закінчились набої, підірвав себе гранатою. Після цього російські бойовики добили українського офіцера пострілом у голову. Завдяки його героїчним, рішучим та сміливим діям російські війська на добу пригальмували просування вглиб української території до міста Щастя Новоайдарського району Луганської області. За цей час змогли вийти з оточення півсотні українських військових, підтягнулися до Щастя та закріпилися добровольці з батальйону "Айдар" і бійці 92-ї механізованої бригади.
      Вважався зниклим безвісти. 22 червня 2015 року його рештки були виявлені пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") на місці його загибелі. 2 вересня 2015 року був ідентифікований за експертизою ДНК. 9 вересня 2015 року похований у селищі Десна Козелецького району Чернігівської області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 235/2017 від 23 серпня 2017 року за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Євгену Олександровичу Лоскоту посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Капітан.
      Нагороджений нагрудним знаком "За оборону Луганського аеропорту" (посмертно).
      19 лютого 2016 року розпорядженням Козелецької селищної ради вулиця Пролетарська у селищі Козелець Чернігівської області була перейменована на вулицю Євгенія Лоскота. З 2016 року у селищі Козелець проводиться турнір з більярду пам'яті Героя.

Лоскот Євген Олександрович. Кладовище селища Десна Козелецького району Чернігівської області. Вид 1


Лоскот Євген Олександрович. Кладовище селища Десна Козелецького району Чернігівської області. Вид 2