Кубрак Вячеслав Анатолійович
(11.04.1986 – 11.10.2019)
 

Кубрак Вячеслав Анатолійович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 338/2020 від 22.08.2020)

орден Золота Зірка

      Народився 11 квітня 1986 року у селі Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області. Після закінчення школи у рідному селі проходив військову службу. Служив у складі українського миротворчого контингенту в Косові на посаді водія тягача на базі "Уралу", де брав участь у порятунку авто польських миротворців, які не впоралися з керуванням, звалилися в гірську прірву та зависли на дереві.
      У 2008 році у складі інженерно-саперного загону 17-ї окремої танкової бригади ліквідовував наслідки техногенної катастрофи на 61-му арсеналі Збройних Сил України у місті Лозова Харківської області. Тоді пожежею було охоплено майже 400 гектарів арсеналу, де на зберіганні було понад 90 тисяч тонн боєприпасів. Загалом підрозділ, в якому служив В.А. Кубрак, розміновував прилеглі території з 2009 по 2012 рік. Одного разу прибув представник Генерального штабу та захотів на власні очі побачити чим займаються сапери. На об'єкт його повіз В.А. Кубрак гусеничною технікою ІМР-2. При проїзді через небезпечну ділянку під машиною вибухнула міна 82-го калібру, внаслідок чого В.А. Кубрак отримав контузію.
      Потім служив у Криму у складі 36-ї бригади військ берегової оборони (місце дислокації – селище Перевальне Сімферопольського району). Двічі брав участь у міжнародних військових навчаннях "Сі бриз". У лютому-березні 2014 року В.А. Кубрак зі своїм підрозділом перебував у блокаді у пункті постійної дислокації після початку окупації Криму російськими військами. З понад 900 бійців особового складу 36-ї бригади військ берегової оборони на материкову частину України повернулися лише 140, серед них був і В.А. Кубрак.
      У подальшому приймав участь в антитерористичній операції на сході України у складі батальйону морської піхоти. У вересні 2014 року пройшов бойове хрещення поблизу селища Гранітне Бойківського (з грудня 2014 року – Волноваського) району Донецької області, потрапивши під шквальний вогонь російської важкої артилерії.
      У друге відрядження до зони антитерористичної операції прапорщик В.А. Кубрак (позивний "Куля") поїхав вже командиром інженерно-саперного взводу 36-ї окремої бригади морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, знову в сектор "Маріуполь". Одного разу поблизу селища Лебединське Волноваського району Донецької області сапери під командуванням прапорщика В.А. Кубрака зняли ворожі міни та виставили їх на ті маршрути, якими мала рухатися диверсійно-розвідувальна група російських бойовиків, внаслідок чого для багатьох з них той ранковий похід був останнім. У 2016 році взвод прапорщика В.А. Кубрака першим вступив на східну околицю села Широкине Волноваського району Донецької області, з якого після двох років окупації пішли російські бойовики. На його особистому рахунку не одна сотня бойових розмінувань.
      8 жовтня 2019 року під час виконання бойового завдання в зоні операції об'єднаних сил з розмінування позицій в районі села Водяне Волноваського району Донецької області прапорщик В.А. Кубрак отримав мінно-вибухову травму та численні осколкові поранення. Військовослужбовця евакуювали на військовому гелікоптері у Дніпро, де в аеропорту на нього вже чекав реанімобіль із посиленою бригадою. Поранений у важкому стані, на апараті штучної вентиляції легень, був доставлений до Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Протягом трьох діб лікарі боролись за його життя, але 11 жовтня 2019 року о 6:45 прапорщик В.А. Кубрак помер. Похований у селі Миролюбівка Нововоронцовського району Херсонської області.

      Указом Президента України Володимира Зеленського № 338/2020 від 22 серпня 2020 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові прапорщику Вячеславу Анатолійовичу Кубраку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Прапорщик.
      Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (23.08.2019, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України), медаллю "За бездоганну службу" ІІІ ступеня (22.05.2018, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету i територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди Дня морської піхоти України), відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції".
      12 березня 2020 року у селі Миролюбівка Нововоронцовського району на фасаді будівлі Миролюбівського навчально-виховного комплексу школа-сад, де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.