Хамраєв Рустам Шонійозович
(29.11.1975 – 17.06.2014)
 

Хамраєв Рустам Шонійозович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 536/2021 від 14.10.2021)

орден Золота Зірка

      Народився 29 листопада 1975 року в місті Луцьк Волинської області. Його батько – узбек, мати – українка. Закінчив луцьку загальноосвітню школу № 9 (нині – Комунальний заклад "Луцький навчально-виховний комплекс № 9 Луцької міської ради"). Потім навчався у Луцькому вищому професійному училищі будівництва і архітектури.
      У 1993 році був призваний на строкову військову службу. Військову присягу на вірність українському народові склав 26 грудня 1993 року. У 1993-1994 роках служив у лавах Державної прикордонної служби України, у 1995 році – у лавах Сухопутних військ Збройних Сил України. Після демобілізації працював менеджером в науково-виробничій фірмі, з лютого 2004 року – приватний підприємець, займався роздрібною торгівлею.
      З кінця листопада 2013 року перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Спочатку був бійцем 14-ї сотні "Вільні люди", згодом бійцем 38-ї сотні Самооборони Майдану. У лютому 2014 року під час вуличних боїв у Києві стояв на барикадах, ризикуючи життям, із-під куль діставав поранених та вбитих своїх побратимів, врятував двох медсестер. Cам був поранений і отруєний газами, отримав контузію. Незважаючи на поранення, у бою був до кінця, не залишивши ні барикади, ні своїх побратимів. Першу медичну допомогу отримав в Києві, згодом лікувався у Луцьку. Не пролікувавшись до кінця, у березні 2014 року знову повернувся на Майдан. Був волонтером в "МедАвтоМайдані Об‘єднаному" ("МАМО"), який допомагав постраждалим на Майдані і сім'ям загиблих, жив в наметовому містечку.
      У травні 2014 року добровольцем вступив до батальйону "Айдар". З червня 2014 року старший навідник автоматичних протипіхотних гранатометів 2-ї роти "Захід" 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар" солдат Р.Ш. Хамраєв приймав участь в антитерористичній операції на сході України.
      17 червня 2014 року передовий загін батальйону "Айдар", у складі якого служив солдат Р.Ш. Хамраєв, отримав наказ висунутися у район селища Металіст Слов'яносербського району Луганської області і визволити цей населений пункт. Ранком того самого дня потрапила у засідку і була взята у полон інша група бійців батальйону "Айдар" – група Надії Савченко. Тож командир батальйону "Айдар" відібрав і скерував найбільш досвідчених бійців, щоб визволити селище Металіст від російських бойовиків і звільнити наших бійців.
      Дорогою передовий загін потрапив у засідку та вступив у бій проти добре озброєних російських бойовиків з важким стрілецьким озброєнням та бронемашинами. Солдат Р.Ш. Хамраєв залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ російських бойовиків, самотужки утримував позицію, але сили були занадто нерівні: у російських бойовиків були танки, БМП і важке стрілецьке озброєння, а в українських воїнів – автомати і кулемети. Під шаленим вогнем російських бойовиків, солдат Р.Ш. Хамраєв до останнього прикривав відхід бійців і був розстріляний впритул з крупнокаліберного кулемета танка. Ціною свого життя він врятував українських бійців, надавши їм можливість перегрупуватися і відійти у безпечне місце. Похований у Луцьку на кладовищі Гаразджа.

      Указом Президента України Володимира Зеленського № 536/2021 від 14 жовтня 2021 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України солдату Рустаму Шонійозовичу Хамраєву посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Солдат.
      Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (08.08.2014, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, посмертно). Відзначений медаллю "За жертовність і любов до України" Української Православної Церкви Київського Патріархату (07.05.2015, посмертно).
      17 грудня 2015 року у Луцьку на фасаді будівлі Луцького навчально-виховного комплексу № 9 (вулиця Потапова № 30), де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 17 червня 2016 року у Луцьку по фасаді будинку (вулиця Кравчука № 7), де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 25 липня 2018 року рішенням сесії Луцької міської ради Рустаму Хамраєву присвоєно звання "Почесний громадянин міста Луцька" (посмертно). 10 вересня 2020 року рішенням сесії Волинської обласної ради Рустаму Хамраєву присвоєно звання "Почесний громадянин Волині" (посмертно).

Хамраєв Рустам Шонійозович. Луцьк, кладовище Гаразджа


Хамраєв Рустам Шонійозович. Луцьк, кладовище Гаразджа. Загальний вид