Філіпчук Ігор Ярославович
(11.10.1982 – 14.08.2014)
 

Філіпчук Ігор Ярославович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 536/2020 від 03.12.2020)

орден Золота Зірка

      Народився 11 жовтня 1982 року у селі Пожарки Рожищенського району Волинської області. Проживав разом з батьками у місті Луцьку.
      Будучи патріотом із загостреним почуттям справедливості, взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. Вступив до Самооборони Майдану Волині та у складі групи швидкого реагування охороняв громадський порядок в області. Їздив на українсько-білоруський кордон, де брав участь у попередженні збройних провокацій.
      Навесні 2014 року, після початку антитерористичної операції на сході України, добровольцем вирушив на захист суверенітету та територіальної цілісності України. Одним із перших записався до 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар", де служив на посаді кулеметника (позивний "Сороковий"). Не маючи військового вишколу, швидко освоював військову техніку та зброю. Весь час хотів бути корисним, тому постійно щось ремонтував, возив, допомагав. При першій нагоді удосконалював бойові навички, вивчав новий вид зброї.
      Влітку 2014 року брав участь у запеклих боях під Луганськом в районах населених пунктів Металіст, Лутугине, Георгіївка, Успенка, Вергунка, Красний Яр. 13 серпня 2014 року підрозділ, в якому служив солдат І.Я. Філіпчук, увійшов у село Хрящувате Краснодонського району Луганської області. Тут та у сусідньому селищі Новосвітлівка від початку серпня 2014 року тривали бої за контроль над важливою трасою, обрізання якої призводило до оперативного оточення міста Луганськ, захопленого російськими бойовиками.
      14 серпня 2014 року близько 6-ї години ранку російські бойовики при підтримці танків Т-72 пішли в атаку на український підрозділ під селом Хрящувате. Підрозділу загрожувало оточення. Піхоту вдалося відсікти за допомогою стрілецької зброї та кулеметного вогню, але танки не зупинилися. Один з них пішов прямо на бійців "Айдару". В цей критичний момент бою солдат І.Я. Філіпчук вискочив з укриття на дорогу перед танком та здійснив три постріли із ручного протитанкового гранатомету. Перші два постріли поцілили у танк та знерухоміли його, але перед вибухом від третього пострілу ворожий танк встиг вистрелити і, внаслідок прямого влучання танкового снаряда, солдат І.Я. Філіпчук загинув. Своїм героїчним вчинком, ціною власного життя він зупинив просування ворога, врятував життя багатьох бійців-побратимів та захистив позиції українського підрозділу. Похований у Луцьку на кладовищі Гаразджа.

      Указом Президента України Володимира Зеленського № 536/2020 від 3 грудня 2020 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові солдату Ігорю Ярославовичу Філіпчуку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Солдат.
      Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (27.06.2015, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, посмертно), нагрудним знаком "За оборону Луганського аеропорту" (посмертно).
      20 грудня 2015 року у Луцьку на фасаді будинку (вулиця Берестова № 4), де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 25 липня 2018 року рішенням сесії Луцької міської ради Ігорю Філіпчуку присвоєно звання "Почесний громадянин міста Луцька" (посмертно).