Довгий Олег Іванович
(06.01.1993 – 31.01.2015)
 

Довгий Олег Іванович

ГЕРОЙ УКРАЇНИ
(Указ Президента України № 236/2018 від 23.08.2018)

Пам'ятники

орден Золота Зірка

      Народився 6 січня 1993 року в селі Верхи Камінь-Каширського району Волинської області у родині вчителів. У 1994 році разом з батьками переїхав до села Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. У 2008 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Щурівці (нині – Щуровецький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок"), у 2010 році – загальноосвітню школу села Клубівка Ізяславського району. Захоплювався футболом, грав у місцевій футбольній команді, отримав десятки різних грамот та дипломів від районних до республіканських змагань з футболу.
      У липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові (нині – Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного) на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв‘язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Військовій академії у місті Одесі. У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Військової академії за спеціальністю "Фізична підготовка у військах".
      З червня по серпень 2014 року проходив військову службу на посаді начальника фізичної підготовки і спорту військової частини, з серпня 2014 року – командира взводу, заступника командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778, місто Ужгород).
      З серпня 2014 року лейтенант О.І. Довгий (позивний "Фізрук") приймав участь в антитерористичній операції на сході України. Обороняв місто Дебальцеве Донецької області. Керував взводним опорним пунктом "Віталій" в районі селища міського типу Чорнухине Попаснянського району Луганської області.
      Підопічними молодого лейтенанта були мобілізовані до Збройних Сил України чоловіки, набагато старші за нього. За короткий час вони побачили у ньому справжнього командира, який в бій вступав першим, а залишав останнім, вчасно і грамотно давав команди та поради, опікувався та турбувався за кожного бійця. Він завжди переймався побутом своїх бійців. Дякуючи йому, вони завжди вчасно отримували гарячу їжу та могли відпочити. Лейтенант О.І. Довгий був із ними відкритим, щирим і вимогливим. Хлопці цінували та поважали його за доброту та прекрасні людські якості, захоплювалися його чудовою фізичною підготовкою. Молодого лейтенанта добре знали і жителі сіл на Сході України, де розташовувався його взвод, бо за його наказом військові ділилися із простими людьми їжею, дровами і всім необхідним. Він також допомагав місцевим мешканцям виїжджати у безпечні місця.
      31 січня 2015 року близько 04:00 російські бойовики розпочали наступ з метою взяття селища Чорнухине під свій контроль. На взводний опорний пункт, який керував лейтенант О.І. Довгий, російські бойовики наносили вогневе ураження з систем "Град", застосовували міномет, а після цього здійснили наступ групою піхоти в кількості до 100 осіб та трьох танків. При веденні ближнього стрілецького бою з противником було поранено трьох військовослужбовців, один з них був важкопоранений та знаходився на позиції, яка прицільно обстрілювалася. Мужній командир на собі витягнув тяжкопораненого бійця, виніс його з поля бою і організував його доставку та ще трьох поранених бійців у шпиталь. Під час подальших бойових дії на цій ділянці лейтенант О.І. Довгий отримав поранення, однак від евакуації відмовився і продовжував керувати підлеглими. Завдяки його професіоналізму, рішучості та особистій мужності позиції взводного опорного пункту вдалось утримати, противник не прорвався.
      Близько 14:00 лейтенант О.І. Довгий загинув внаслідок прямого влучання в укриття, де він знаходився, артилерійського снаряду з реактивних систем залпового вогню "Град". Похований у селі Щурівці Ізяславського району Хмельницької області.

      Указом Президента України Петра Порошенко № 236/2018 від 23 серпня 2018 року за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі лейтенанту Олегу Івановичу Довгому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

      Лейтенант.
      30 липня 2015 року у селі Щурівці Ізяславського району на фасаді будівлі Щуровецького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок", де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку. 31 січня 2019 року у селі Клубівка Ізяславського району на фасаді будівлі Клубівської загальноосвітньої школи, де навчався Герой, йому було відкрито меморіальну дошку, а саму школу було перейменовано на Клубівський ліцей імені Героя України Олега Довгого.
      23 лютого 2018 року рішенням сесії Ізяславської районної ради Олегу Довгому присвоєно звання "Почесний громадянин Ізяславського району".

Довгий Олег Іванович. Кладовище села Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. Вид 1


Довгий Олег Іванович. Кладовище села Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. Вид 2